"Мої батьки"
Мої батьки, любов’ю осіянні,
Живуть самі в містечку край ріки.
Онуки в них - мов спогади весняні.
Мої батьки, святі мої батьки.
Чому так мало часом пам’ятаєм,
Що невмолимо котяться роки?
Коли в краї далекі відлітаєм,
Не забуваймо: ждуть на нас батьки.
ПРИСПІВ
Мої батьки мов голуби сивенькі,
Воркуючи, очікують дітей.
Не забувайте, діти, батька й неньки,
Що моляться за вас серед ночей.
Вже ми самі давно батьками стали,
І клопоти старіше день у день.
Не забуваймо, як нас пригортали
Ці найдорожчі нам серед людей.
Щоб наші діти всі до нас горнулись,
Горнулися до рідної руки.
Щоб і вони від нас не відвернулись,
Не забуваймо: ждуть на нас батьки.